✦ Окрім самої збірки ми б хотіли розповідати про теми, дотичні

✦ Окрім самої збірки ми б хотіли розповідати про теми, дотичні до неї, тож!

✦ Пост про те, як суфікс -к(а) вигриз собі місце в українській мові, тільки щоб після отримати статус “зневажливо”. Або коротко про історію фемінітивів.

Вперше фемінітиви згадувалися у церковнослов'янському словнику “Лексис” VI століття. Вони мають індоєвропейську родову, і вписалися у праслов'янську мову саме звідти, таким чином не дивно знайти їх у давньоукраїнській мові.

“Руська правда” та “Слово о плъку Игоревѣ”, X-XI1 століття, закріпило фемінітиви в писемній формі: дѣвица, княгиня, мати, дщерь, роба, Богородица тощо. Але вони були дуже вибірковими та існували не стільки щоб позначити жінку в суспільстві, скільки її статус.

Простими словами, те що ми спокійно використовуємо слово “прибиральниця”, але кривимось на слово “директорка” — це гени людей, які не давали жінкам володіти землею. Вашого пра-пра-прадіда особисто.

Індоєвропейські фемінітиви збереглися статичною категорією слів, це слова аля “баба”, “вдова”, “неня”. Праслов'янська лексика намагалась гарно закріпити фемінітиви на -ниц(я), але спочатку якось не зовсім виходило, не до старослов'янської, яка додала тьму-тмущю нових.

І навіть тоді суфікс -к(а), який праслов'янська мала лише для годиться, вигриз собі владу, особливо з моменту проникнення розмовних елементів у писемну мову. Усе, що треба знати про фемінітиви професій, наприклад, за радянські часи — це те, що в словниках вони гарно номінувалися “розмовним” та “зневажливим” статусом. Тоді вони майже не використовувалися, не офіційно.

Як не дивно, мало хто зауважував (на жаль, не дивно. прим. ред.), що позначення чоловічими найменуваннями жіночої статті трохи дуже сильно суперечить морфолого-синтаксичним нормам української мови.

Та й зараз, навіть ураховуючи новий правопис, який вже давно не новий, мало хто це зауважує, хоча з травня 2024 року не вживання фемінітивів є не просто рішенням користуватися старим правописом, бо так тобі нравіца, а однозначною помилкою. Так і трапляється — читаєш новинну статтю і намагаєшся пригадати, коли це Жадан встиг зробити камінг-аут, і чи був у Соловій брат. І все тому, що в когось алергія на слово “партнерка”

Історично фемінітиви завжди були частиною мови, з її розвитком тільки більше, а зникати почали тільки близь радянських часів, що доволі показово. В сучасній українській мові вони вивчаються в дев'ятому класі, і є затвердженою нормою. Будьте грамотними, вступайте в К.У.Л.Ь.Т.

І прямо зараз можна доєднатися до Культу напряму — як художниця, письменниця, поетка чи навіть редакторка — для цього треба лише заповнити форму, і вітаю, Культ прийде за вами та буде використовувати до вас фемінітиви, якщо ви цього бажаєте. ✦ Ваш Культ.